a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 #

ragapop - сяся (siasya) lyrics

в своїй цюпці убогій вона
перед дзеркалом збитим стояла
і гляділа на себе, сумна
що краса молодая щезала
западалися лиця бліді
і блискучії очі тускніли
наче здув рум’янці молоді
що колись, наче рожі, ясніли

але годі стоять, сумувать!
що пропало – не верне ніколи!
і вна стала рум’ян накладать
і білила на лиця поволи
а блідії, зів’ялі уста
карміновою красков вкрасила
і натерла на брови чорнила
а коса шовковиста, густа
на столі вже заплетена жде…

ось зібралась, готова вже сяся
перед дзеркалом стала, гляде
чи хорошо до стану вдяглася
чи білило не стерлося де?..
втім застукано в двері. ага
се знакомий з готелю слуга!
увійшов, не вклонився, не сів
лиш очима по сясі повів
усміхнувся і каже: «цариця!
станеш, глянеш, аж любо дивиться!»
усміхнулася й сяся. «ну, що
там нового для мене приніс ти?
чи ти, може, прийшов лиш по то
щоб пустий комплімент ми повісти?»
«ей, яка ж бо ти, сясю, оса!
я сказав лиш, що в тебе краса
чарівна, пошукати такої
а про теє, яка моя вість?..
твоя правда. прийшов до нас гість
щоби хтів ся пізнати з тобою»

вона сміло всміхнута іде
до світлиці, де гість на ню жде
не застукавши, в двері ввійшла
і на ключ за собою замкла
а відтак доокола очима
повела. гість до неї плечима
при вікні похилений стояв
мов лице на грудь ночі ховав

«добрий вечір!» – мов срібний дзвінок
пронеслося з уст сясі насмішно
гість зіснувсь, обернувся поспішно
поглядів – а дрожав, мов листок, –
поглядів і змішався, і лиця
рум’янець му, мов кров’ю, обляв
і не міг на ню довше дивиться
спустив очі, стояв і мовчав
але сяся дивилася сміло
молоде, прехороше лице
що здоров’ям, красою ясніло
щось такого без слів їй повіло
чого в жизні не чула вна ще
і хоть одіж на нім не багата
то їй прецінь зробилося так
мов великий їй скарб може дати
той убогий встидливий хлопак
«ха, ха, ха! то ми гарний козак! –
розсміялася сяся. – отак!
то ми гарний кавалер! но прошу
чень діждуся хоть слова від вас?..
ви згубили щось? я вам поможу
віднайти на підлозі сейчас!..»

і до нього зблизилася сяся
обіймила го злегка руков –
його стать мов у фрібрі тряслася
у лице му мов збіглась вся кров –
враз до себе го вна притиснула
обернулась і світло задула…
і до нього зблизилася сяся
обіймила го злегка руков –
його стать мов у фрібрі тряслася
у лице му мов збіглась вся кров –
враз до себе го вна притиснула
обернулась і світло задула…
на столі світло тускло горить;
на канапі гість з сясев сидить
сидять поруч, мов брат із сестрою
він до неї припав головою
і на грішну зів’ялую грудь
його сльози молодїї пливуть
а вона півсмішливо, півлюбо
наче мати, на нього глядить:
«ну, не плач, моя милая згубо!
за ті сльози ти й господь простить
та й і гріх то не надто вже грішний
первородний се, братику, гріх
і всесвітній, всесильний і вічний
коб не він – нас не було би всіх!»

«та хіба ж задля того я плачу?
– відказав він і сльози обтер –
хоть і сам я виразно то бачу
що згрішив я і тяжко тепер
але що ж, не тепер вже жаліти
і не того я плакав зовсім
а лиш того, що сам я на світі
що ніхто мя не любить на нім
а душа домагаєсь любові
і бажання горить мені в крові
і пекучим, болющим огнем
всі думки ми палить, заливає
і нікого на світі немає
що б любив, приголубив мене!
у кімнаті день в день самотою
над книжками сиджу я, мов в кліти
мов би+м працею хтів мозговою
голос серця і крові зглушити
но не йде ми на думку наука
і виходить не праця, а мука
і неначе скажений з кімнати
я жену улицями блукати…»

сяся слухала слів тих гарячих
і в очах тих блискучих, дитячих
що гляділи жалібно на ню
вна читала всю повість сумну
вна читала виразно, хоть здали
що казали уста й не казали
сяся слухала слів тих гарячих
і в очах тих блискучих, дитячих
що гляділи жалібно на ню
вна читала всю повість сумну
вна читала виразно, хоть здали
що казали уста й не казали

- ragapop lyrics

Random Lyrics

HOT LYRICS